Підставка для спецій.

 

 Орієнтовний план проектування та виготовлення проекту.

Підставка для спецій.

Об’єкт технологічної діяльності: підставка.

Основна технологія: ажурне випилювання.

Додаткова технологія: декоративний розпис, деку паж.

Мета: узагальнення й систематизація знань учнів про конструкційні матеріали; засвоєння знань про роботу із цими матеріалами; формування вміння розпізнавати якість матеріалів; розвиток фантазії, образного мислення, навичок аналізу; узагальнення вивченого матеріалу; виховання уважності, культури праці.

Матеріали та інструменти: фанера, лобзик, пилочки для лобзика, наждачний папір, пласкогубці, клей для деку пажу, ґрунтовка, серветки для деку пажу, пензлики, природний матеріал для оздоблення.

 

План роботи над проектом:

1.     Підготовчий етап – учні отримують знання про конструкційні матеріали. Навчаються правильно користуватись інструментами.

Тема уроку: Види конструкційних матеріалів. Фанера, ДВП.

Мета уроку:

• розвиток пам'яті, уваги, просторової уяви;
• виховання громадянської свідомості та інтересу до праці. 

Опорні поняття: матеріалознавство, конструкція, деревина, породи дерев, текстура,шпон, фанера, деревоволокниста плита (ДВП).

Об’єкт навчальної діяльності: підставка під гарячу чашку "Зодіак"

Обладнання та матеріали: Зразки порід деревини, зразки деревинних матеріалів (фанера різної товщини, ДВП), мультимедіа проектор, електронна презентація.

Тип уроку: Комбінований.

План уроку.

I. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (методом бесіди з’ясовують такі питання ):

1.     Що називають технологією?

2.     Які технології ми будемо вивчати на уроках трудового навчання?

3.     Що таке технологічний процес?

4.     Що необхідно, щоб відбувся технологічний процес?

III. Мотивація навчально-трудової діяльності:

На сьогоднішньому занятті ми ознайомимося з конструкційним матеріалом та способом його відбору і розрахунку необхідної кількості. Це потрібно для того, щоб наш виріб був не лише міцним, гарним та функціональним але й мав помірні витрати. Для цього необхідно навчитись розраховувати потребу матеріалу, з якого він буде виготовлятись.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку:

- навчитися розпізнавати деревину за текстурою, кольором, запахом;

- вивчити будову та використання деревних матеріалів (фанери та ДВП);

- вибрати матеріал для виготовлення виробу, розрахувати його необхідну кількість.

V. Вивчення нового матеріалу за планом :

1.     Деревина як конструкційний матеріал.

2.     Властивості деревини.

3.     Фанера, її види та властивості.

4.     ДВП та їх види, використання ДВП.

Породи дерев поділяються на два види – листяні і хвойні. Із листяних найбільш поширені – це дуб, береза, ясен, клен, осика, липа та інші. Хвойні породи дерев - це сосна, ялина, кедр, модрина та інші.

Спиляні, очищені від коренів і гілок дерева називають деревиною. Деревина кожної породи у поздовжньому розрізі має свій характерний малюнок – текстуру. 

Деревина добре обробляється різальними інструментами, вона легка, міцна, чудово склеюється, має після обробки гарний зовнішній вигляд. Є в неї й негативні якості: псується від вогкості, легко займається тощо. Але після спеціальної обробки деревини багато які з її негативних якостей усуваються.

Дерево, що росте складається з трьох частин:

- корінь; 

- стовбур – основна частина;

- крона (верховіття).

Стовбури розрізують спеціальними пилками уздовж волокон на пиломатеріали. За формою вони поділяються на бруски, дошки, брусся та ін.

Крім пиломатеріалів, для виготовлення різних виробів використовують фанеру, яку роблять із шпону.

Фанера – багатошаровий матеріал, що складається зі склеєних між собою шарів лущеного шпону, іноді в поєднанні з іншими матеріалами.

Шпон – це тонкий шар деревини. Роблять його на лущильних верстатах із розпарених колод. Широкий різак (ніж) зрізує шпон із колоди, що обертається. Листи шпону склеюють між собою клеями і смолами.

За кількістю шарів фанеру поділяють на тришарову, п’ятишарову та багатошарову. Кількість шарів у більшості випадків непарна, оскільки напрям волокон у сусідніх шарах шпону має бути спрямований під кутом 900 один до одного.

Розміри окремих листів фанери різної товщини мають фіксовану величину, при цьому довжина завжди визначається вздовж напряму волокон деревини зовнішнього шару шпону, а ширина – впоперек. Стандартними розмірами для фанери певної товщини вважаються такі: 2440х1220мм (товщина 3мм); 1525х1525мм (товщина 6; 7; 8; 9 мм).

Деревоволокнисті плити (ДВП) виготовляють з дерев’яних чи інших рослинних волокон з додаванням спеціальних клейових сумішей і використовують як будівельний матеріал та замінник фанери.

Товщина деревоволокнистих плит залежно від їх механічних властивостей  може становити 2,5; 3,2; 4,5; 6; 8 та 12 мм. Товщина м’яких плин досягає 25 мм.

М’які плити складаються з хаотично переплетених волокон  деревини або інших волокон рослинного походження, які утворюють порожнисту структуру.

Напівтверді плити схожі на товстий картон і можуть мати товщину 6; 8; та 12 мм.

Тверді плити мають товщину 2,5; 3,2; 4,5 та 6 мм.

VI. Практична робота

 Вступний інструктаж.

Завдання 1. Ознайомитися з породами деревини, видами пиломатеріалів, із зразками шпону та фанери.

• вказати на текстуру деревини як основний показник, за яким визначають її породу; 

• повідомити дітям послідовність виконання роботи: визначити види пиломатеріалів і породи деревини та записати їх назви до таблиці:

Таблиця 1

№ п/п	Назва пиломатеріалів	Порода деревини
1. 2. 3.	Дошкаобрізна Брус Обапіл	Береза Береза Сосна

VII. Підсумок уроку

Закріплення пройденого матеріалу:

• Чи відповідає очікуваний результат отриманим результатам на уроці?
• Які знання, (назвати конкретно - що саме?) отримані, на уроці ви зможете використати у подальшій роботі в майстерні?

VIII. Заключна частина :

• аналіз типових помилок та способи їх усунення;
• мотивація оцінок;

• виставлення оцінок за роботу на уроці

2.     Художньо – конструкторський етап – учні ознайомлюються із правилами створення ескізів, правилами підбору матеріалів, розмічання заготовок на матеріалі. Розглядаються та аналізуються аналоги виробу.

Аналоги підставки для спецій.

 

 

 

 

  

3.     Технологічний етап виготовлення виробу – учні виготовляють підставки та оздоблюють їх.

Пиляння - один із видів різання матеріалів. Технологічний процес пиляння. Ручний інструмент для пиляння фанери. Столярні ножівки. Прийоми пиляння. Правила безпечної роботи під час пиляння.

Процес випилювання основної частини, бокових частин. Зачищення випиляних деталей.

Оздоблення: деку паж, художнє випалювання, художній розпис.

Презентація готових виробів – учні аналізують свою роботу, та презентують свої вироби.